ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ГЕНОЦИД
ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ГЕНОЦИД Ми часто чуємо і вживаємо слово «геноцид». Але чи задумуємося ми над тим, що насправді означає це слово? Чому масові вбивства людей або знищення окремих народів називаємо «геноцид»? А не, скажімо, «гуманоцид» («human» - людина) чи «етноцид» («етнос» - народ)? Якби Тарас Шевченко написав лише один твір «Живим, мертвим і ненародженим землякам моїм», він все одно був би генієм. Генії тим і відрізняються від простих людей, що інколи роблять речі, які відкривають нам справжню суть речей. Навіть якщо ці генії самі до кінця не розуміють, що вони зробили. Ось ця Шевченкова формула – «живі, мертві і ненароджені» – є геніальним визначенням що таке «народ». Що поєднує мертвих, живих і ненароджених? Спільна генетика, яка передається від покоління до покоління. Ця спільна генетика є тим, що ми називаємо «народ». Є фактично два способи знищення народів. Про перший ми всі добре знаємо. Про це говорять, пишуть, показують. Це війни, революції, репресії, голодомори ...